ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР

60 000 кришечок дорівнюють одному інвалідному візку

У Туреччині в школах, під’їздах будинків, на металевих парканах і стовбурах дерев можна побачити обрізані пластикові пляшки й картонні коробки, наповнені кришечками від пластикових пляшок. Навіщо люди їх збирають?

Ця історія почалась іще 2010-го, коли студент факультету стоматології Егейського університету в Туреччині Кусхтрім Ахметі був на практиці в лікарні й побачив, як одна жінка несе на своїй спині дитину-інваліда. Вони не мали грошей на інвалідний візок. Ця сцена так уразила хлопця, що він задумався, як допомогти таким людям. І придумав!
Він організував збирання кришечок від пластикових пляшок, які потім надходять на переробку. На одержані за це гроші активісти «Блакитної кришечки» купували нужденним інвалідні крісла.

Чому саме ці кришечки? Річ у тім, що їх виготовлено з високоякісного матеріалу, який добре піддається вторинній переробці. Попри назву акції «Блакитна кришечка», збирають пластикові кришки будь-яких кольорів і розмірів від шампунів, мийних засобів, фанти, коли тощо.

Невдовзі ідею хлопця підхопили батьки дітей-інвалідів і муніципалітети турецьких міст. Наприклад, батько хлопчика-інваліда, котрий одержав за цією програмою інвалідний візок, Хасан Гювен також почав займатися цією благодійною справою. Йому вдалося на зібрані кошти купити 38 інвалідних візків і передати їх іншим нужденним.

Один візок «коштує» 250 кг кришечок (приблизно 60 000 штук), а за весь час проєкт зібрав близько 300 тонн пластику. Його переробка дала змогу купити понад 1500 інвалідних візків.
Ідея Кусхтріма стала популярною й за межами Туреччини: ящики для збирання кришечок можна побачити майже в 50 країнах світу. На Балканах, приміром, кришечки збирають для інвалідних візків ветеранам війни в Косовому.

«Ми раді, що наша акція швидко поширилася. Але передусім хотілось би, щоб люди не розглядали її як кампанію з купівлі інвалідних візків, а побачили ту соціальну відповідальність, потребу в єдності, відродженні почуття солідарності, підтримку одне одного, яка нині така необхідна нашому суспільству», – каже Кусхтрім.