ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР
ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР

Чи поліпшить інспекція послуги ЖКГ?

Робота житлово-комунального господарства викликає багато нарікань: послуги зазвичай низької якості, а тарифи не завжди економічно обґрунтовані. Зарадити ситуації має закон, проект якого направлено на розгляд Верховної Ради.

Отже, закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства» передбачає створення нового центрального органу виконавчої влади — Державної житлово-комунальної інспекції. Вона здійснюватиме контроль за тим, щоб надавачі й споживачі послуг виконували свої обов’язки згідно з чинним законодавством та угодами про обслуговування.

Інспекція опікуватиметься широким колом питань — від благоустрою, опалення, поводження з побутовими відходами до водопостачання, водовідведення і навіть правил поховання. Інспектори матимуть право притягати порушників до адміністративної відповідальності й карати штрафами.

Навіщо ще один держорган

Свого часу в Україні вже діяла ЖКГ-інспекція, проте 2011 року її як державний орган ліквідували. Контроль за дотриманням законодавства у сфері ЖКГ було покладено на архітектурно-будівельну інспекцію, а потім у межах адміністративної реформи виключено з її повноважень. І цілком логічно, бо яке відношення архітектори-будівельники мають до контролю, наприклад, за поданням води?

Наразі контроль за дотриманням норм і якості послуг ЖКГ перебрали на себе органи місцевого самоврядування. Однак, на переконання авторів проекту закону, така ситуація абсурдна, адже саме ці органи встановлюють тарифи, визначають виконавців комунальних послуг (а це зазвичай підприємства, котрі створено місцевою владою і підпорядковуються їй). Тобто фактично місцева влада у сфері ЖКГ сама себе контролює. Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, саме така ситуація призводить до зловживань і корупції, необґрунтованості тарифів, а в підсумку — до порушення прав громадян на якісне обслуговування за розумною ціною.

Увагу акцентують ще на одному аспекті: можливість місцевої влади контролювати роботу ЖКГ не поширюється на ОСББ. Співвласники самі контролюють дотримання законодавства у своїх відносинах із житлово-комунальними підприємствами, а колективне рішення членів ОСББ можна оскаржити тільки в суді. Тобто сфера управління і утримання житлового фонду залишається не охопленою державним контролем, як вважають автори законопроекту, саме через відсутність відповідного центрального органу виконавчої влади.

Проте виникає запитання: як же принцип децентралізації та делегування повноважень із центру на місця узгоджуватиметься з появою Державної інспекції, регіональні підрозділи якої знову переберуть на себе функції місцевої влади? Розробники законопроекту дають таку відповідь: створення інспекції — це встановлення єдиного для всієї країни механізму здійснення держконтролю у сфері ЖКГ (зокрема за дотриманням законодавства, стандартів, правил і норм), єдиного підходу до визначення відповідальності за порушення і захисту інтересів споживачів комунальних послуг. Державна інспекція — це повна незалежність від місцевої влади, а отже, неможливість корупційних схем.

Покарання — жорстке

Проект закону надає інспекторам право безперешкодного доступу до об’єктів ЖКГ і право вимагати усунення будь-яких порушень законодавства у житлово-комунальній сфері. А виявляти їх можна буде з допомогою експертиз, перевірок, оглядів, інших контрольних заходів. Планові перевірки об’єктів мають відбуватися раз на три роки, позапланові — тільки на підставі відповідних звернень юридичних чи фізичних осіб. А щоб громадяни не перетворювалися на наклепників, у документі передбачено відповідальність за неправдивий «сигнал».

Якщо під час контрольного заходу буде виявлено порушення, інспекція складе протокол про адміністративне правопорушення та ухвалить рішення щодо штрафних санкцій, видачу вимоги про ліквідацію недоліків. Якщо ж порушення будуть дуже серйозними, передасть відповідні матеріали органам досудового розслідування. До речі, штрафи передбачено доволі великі. Зокрема, за невиконання вимог інспекторів треба буде заплатити від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів (н/м) доходів громадян (а після цього таки виконати вимогу), у разі недопущення інспекторів до об’єктів ЖКГ — від 200 до 300 н/м. Окрім того, у законі визначено, коли підприємство ЖКГ має право не пустити до себе інспекцію: якщо, наприклад, інспектори прийдуть безпідставно, у порушення визначеної законом періодичності перевірок; якщо інспектор не матиме необхідних для проведення перевірки документів; якщо підприємство не попередили заздалегідь про таку перевірку тощо.

Серед порушень, що пропонують каратися штрафами, є й такі, які ми традиційно не вважаємо за протиправну дію. Наприклад, завалені мотлохом спільні балкони, забиті сміттєпроводи, використання не за призначенням приміщень для дитячих візочків, обладнання на сходових майданчиках приватних комірчин тощо. Так от, за такі дії інспектори накладатимуть штраф у розмірі до 50 н/м доходів громадян, а на винних у цьому неподобстві посадових осіб — до 100 н/м.

Зазвичай ми не дуже охоче укладаємо угоди на вивезення побутових відходів — простіше викинути своє сміття під найближчий кущик. У законопроекті пропонують карати екологічно несвідомих громадян штрафом до 50 н/м доходів, а посадових осіб — удвічі жорсткіше. Такі самі штрафи передбачено також для осіб, що захочуть поховати родичів у зручному для себе місці (з порушенням стандартів і правил поховання) або дозволять здійснити таке поховання.

У нас кожен сам собі інженер: ми на власний розсуд встановлюємо індивідуальне опалення, підключаємося до централізованого водопостачання. За такі штукарства у проекті закону пропонують стягувати штраф у розмірі до 2000 н/м доходів громадян, а на посадових осіб, безпосередніх виконавців замовлення — до 3000 н/м доходів.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян сьогодні становить 17 грн. П’ятдесят таких мінімумів — то 850 грн, а три тисячі — 51 000 грн. Та чи можна поліпшити стан ЖКГ лише каральними санкціями?..

 

Точка зору

Думки фахівців і експертів у сфері ЖКГ щодо законопроекту неодностайні.

Наприклад, Євгенія Дубінська, президент «Фонду розвитку та інновацій ЖКГ», член «Асоціації управителів житла», у своєму коментарі журналістам зауважила, що тепломережі, водоканали є монополістами в наданні послуг, а тому не переймаються тим, чи відповідають тарифи якості їхніх робіт. Окрім того, ніхто не здійснює контроль за дотриманням норм законодавства у сфері ЖКГ місцевою владою, ОСББ. Через те створення ЖКГ-інспекції є цілком виправданим рішенням. Однак лише в тому випадку, якщо інспекція контролюватиме всіх учасників ринку: постачальників послуг, споживачів, органи місцевого самоврядування, ОСББ тощо.

Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко вважає, що треба перейматися не створенням інспекції, а кардинальними змінами в житлово-комунальному господарстві, насамперед обмеженням сваволі галузевих монополістів, котрі не бояться жодних штрафів. Потрібно забезпечити галузь технічними засобами контролю, які цілодобово здійснювали б дистанційний контроль відповідних показників. Адже сьогодні неможливо, наприклад, з’ясувати, чому не вистачає тепла у певній квартирі: недопрацьовують комунальники, власники житла не утеплили стіни чи матеріали стін не здатні тримати тепло? «Саме тому історія з інспекцією — чергова піар-акція. Її завалять скаргами, а от якість послуг від цього не зміниться», — сказав Олександр Сергієнко в коментарі агенції «УНІАН».

Про контроль над монополістами, про переведення ЖКГ у комерційну площину як умову підвищення якості комунальних послуг каже і очільник експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. За його словами, без цього жодна інспекція не наведе лад у ЖКГ. «Немає гарантії, що ці «контролери» не братимуть хабарі… або, навпаки, не будуть штучно створювати проблеми, примушуючи платити», — цитує експерта «УНІАН». На переконання Кушнірука, все має вирішувати Міністерство розвитку громад і територій разом із місцевою владою. «Має бути розроблено програми розвитку для кожного населеного пункту, у якому є проблеми з водою чи опаленням», — зазначає Борис Кушнірук.

Свою думку щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства» можна скласти, ознайомившись із його текстом на сайтах Верховної Ради, Державної регуляторної служби, Міністерства розвитку громад і територій.