Хто має право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон 2464) визначено коло осіб, які мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та, відповідно, добровільну сплату єдиного внеску. Це:

  • члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню (за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування));
  • особи (у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ), щодо яких одночасно виконуються три умови, перелічені далі, а саме:
  1. ці особи досягли 16-річного віку;
  2. вони не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями-страхувальниками;
  3. вони не є платниками ЄСВ як фізичні особи – підприємці чи особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або як члени фермерського господарства.

Зазначені особи мають право на добровільну участь тільки у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Які документи необхідні для укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі − Договір) врегульовано ст. 10 Закону 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449  (далі − Інструкція).

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до податкового органу за місцем проживання наступні документи:

  • заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява);
  • копію трудової книжки (за наявності);
  • виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
  • копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).

Після перевірки відомостей, викладених у заяві, але не пізніше 30 календарних днів (абз. 3 ч. 3 ст. 10 Закону 2464) з дня її отримання, податковий орган укладає:

– договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір про добровільну участь), якщо особа у заяві зробила відмітку про бажання взяти участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Типову форму цього договору наведено в додатку 4 до Інструкції;

або

– договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — договір про одноразову сплату) за типовою формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції, якщо згідно із заявою особа хоче одноразово сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Коли податковий орган може відмовити в укладенні Договору?

Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції  податковий орган відмовляє в укладенні Договору у разі:

  • якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
  • не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску;
  • надала неповні або недостовірні відомості;
  • раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови;
  • бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

Договір про добровільну участь

Мінімальний строк, на який можна укласти договір про добровільну участь, дорівнює одному року (ч. 2 ст. 10 Закону 2464).

ЄСВ за таким договором сплачують щомісяця до 20-го числа місяця, що настає за місяцем, за який сплачується внесок.

Сума внеску, за кожен місяць дії договору, не може бути:

– менше мінімального страхового внеску (сьогодні — не менше 1039,06 грн (4723 грн. х 22 % : 100 %) за кожен місяць);

– більше максимального розміру ЄСВ (сьогодні — не більше 15585,90 грн (4723 грн. х 15 х 22 % : 100 %) за кожен місяць).

Договір про одноразову сплату

Особа, якій бракує необхідного страхового стажу, може укласти договір про одноразову сплату ЄСВ за попередній період, в якому вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Такий договір набирає чинності з дня його підписання і діє 10 календарних днів.

Сплатити ЄСВ за договором про одноразову сплату необхідно однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту його підписання. При цьому сума ЄСВ за кожен місяць періоду, за який сплачується внесок, не може бути:

– менше мінімального страхового внеску на дату укладення договору, помноженого на коефіцієнт 2 (сьогодні — не менше ніж 2078,12 грн (1039,06 грн. х 2) за кожен місяць);

– більше суми ЄСВ, обчисленої виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору (сьогодні — не більше ніж 15585,90 грн за кожен місяць).

Підстави для розірвання Договору

Згідно з нормами ч. 8 ст. 10 Закону 2464, Договір може бути достроково розірваний:

застрахованою особою:

  • за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;
  • у разі систематичного порушення умов Договору територіальним податковим органом;

податковим органом у разі:

  • набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • систематичного порушення застрахованою особою умов Договору;
  • смерті застрахованої особи;

за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 (пп. 3 п. 3 розділу V Інструкції).

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.