Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

1. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі ‒ Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а у разі відсутності цих відомостей – довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу (далі – довідка про зарплату).

2. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку ‒ не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Вік набуття права на пенсію визначається в залежності від наявного страхового стажу, обчисленого на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, а за період до запровадження Державного реєстру ‒ на підставі трудової книжки або інших документів, які підтверджують такий стаж.

Довідка про вік набуття права на пенсію видається територіальними органами Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Обмін інформацією між Пенсійним фондом України та державною службою зайнятості здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України та державною службою зайнятості за погодженням із центральним органом виконавчої влади який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (зі змінами), залежно від страхового стажу:

до 2 років ‒ 50 відсотків;

від 2 до 6 років ‒ 55 відсотків;

від 6 до 10 років ‒ 60 відсотків;

понад 10 років ‒ 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів ‒ 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів ‒ 80 відсотків;

надалі ‒ 70 відсотків.

Період, що становить 12 місяців, які передують місяцю реєстрації особи як безробітної, що використовується для обчислення страхового стажу, продовжується на період дії повних місяців перерви страхового стажу з поважних причин, передбачених частиною першою статті 22 Закону, за умови, що особа не пізніше 30 календарних днів після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в центрі зайнятості як безробітна. У такому випадку розмір допомоги по безробіттю визначається застрахованим особам за місяці, що передують початку перерви страхового стажу.

3. Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, які передують місяцю реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців або особа була звільнена з останнього місця роботи на підставах, передбачених пунктами 347 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України, а також з підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі ‒ Фонд).

Молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі їхньої реєстрації в установленому порядку як безробітних, надається допомога по безробіттю тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

У разі наступної реєстрації безробітних з числа молоді, що належала до зазначеної категорії, після працевлаштування та набуття ними страхового стажу, допомога по безробіттю призначається тривалістю 360 календарних днів і відлік дворічного періоду розпочинається з дати призначення.

4. Допомога по безробіттю особам з інвалідністю призначається на загальних підставах відповідно до Закону. У разі якщо особою з інвалідністю використано право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття в межах дворічного періоду, допомога по безробіттю такій особі призначається на наступний дворічний період за умови її наступної реєстрації як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.

5. Внутрішньо переміщеній особі, у разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження таких документів та відомостей рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.

6. Страховий стаж, набутий безробітним в період реєстрації (участь в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, організації та проведенні виборчого процесу, виконання програм підготовки у військовому резерві та інших випадках, не заборонених законодавством) включається до страхового стажу для наступних страхових випадків.

7. Допомога по безробіттю не надається особам, які не мають страхового стажу крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

8. Особам, які були працевлаштовані на Чорнобильській АЕС до 15 грудня 2000 року, вивільнені з роботи на Чорнобильській АЕС у зв’язку з достроковим зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації, у разі їх реєстрації в центрі зайнятості протягом чотирнадцяти календарних днів після вивільнення та за умови, що робота на Чорнобильській АЕС була останнім видом зайнятості до їх реєстрації в центрі зайнятості, умови, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначаються відповідно до статті 12 Закону України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”.

9. Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, встановленого правлінням Фонду.

10. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження необхідних даних про застраховану особу з Державного реєстру, а у разі відсутності даних для військовослужбовців ‒ після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи.

11. Допомога по безробіттю призначається в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітного та закінчується відповідного місяця та числа другого року. Після закінчення зазначеного дворічного періоду, наступний дворічний період починається з дня призначення допомоги по безробіттю за умови наступної реєстрації особи як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.

Дворічний період продовжується на строк дії поважних причин, зазначених у частині першій статті 22 Закону, за умови реєстрації (перереєстрації) безробітного не пізніше 30 календарних днів після закінчення дії зазначених причин.

12. Виплата допомоги по безробіттю призначається в межах дворічного періоду з урахуванням продовженого періоду на строк дії поважної причини, визначеної в частині першій статті 22 Закону.

У межах дворічного періоду кількість днів виплаченої допомоги по безробіттю враховується сумарно за всіма випадками реєстрації (перереєстрації) безробітного з урахуванням днів скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю.

У разі повторної реєстрації безробітного в межах дворічного періоду йому виплачується допомога по безробіттю, що дорівнює залишку днів від загальної тривалості допомоги по безробіттю.

У разі якщо особою використано право на допомогу по безробіттю в межах дворічного періоду, на наступний дворічний період особа набуде право на допомогу по безробіттю за умови її повторної реєстрації як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.

Обчислення страхового стажу

1. Страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з урахуванням:

1) за період з 01 січня 2011 року – страхового стажу, обчисленого центрами зайнятості за даними Державного реєстру.

Страховий стаж у календарному місяці зараховується як повний місяць страхового стажу, якщо за даними Державного реєстру сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок, незалежно від фактично відпрацьованих днів;

2) проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), особами рядового і начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, що зараховується на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13 січня 2009 року;

3) періоду роботи громадян України в інших країнах, що зараховується до страхового стажу відповідно до міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання страхового стажу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) трудового стажу, що обчислюється в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, і за який до 01 січня 2011 року нараховано та/або сплачено страхові внески до Фонду:

періоди трудових відносин, у тому числі проходження альтернативної (невійськової) служби, що підтверджуються трудовою книжкою;

періоди виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, що підтверджуються копіями договору та актів виконаних робіт (наданих послуг) за умови сплати страхових внесків;

періоди провадження підприємницької діяльності та/або забезпечення себе роботою самостійно;

5) періодів, що прирівнюються до страхового стажу:

трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом, у тому числі трудовий стаж до 01 січня 2001 року, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори України, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно із Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а саме:

період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

періоди здійснення обов’язків патронатними вихователями, батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками;

періоди здійснення непрацюючою працездатною особою догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;

періоди добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

період строкової військової служби у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі Безпеки України та в органах і підрозділах цивільного захисту;

строк проходження військової служби військовослужбовцями, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, до запровадження страхування на випадок безробіття в разі звільнення зі служби за станом здоров’я, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в центрах зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб – з дня звільнення. Якщо протягом зазначеного періоду військовослужбовці не зареєструвалися в центрі зайнятості з поважних причин (хвороба громадянина, смерть близьких родичів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, діда, баби), догляд за хворою дитиною віком до 14 років), що підтверджено відповідними документами, особа має право зареєструватися в установленому порядку в центрі зайнятості в наступний робочий день після закінчення строку дії поважної причини;

6) періодів, що включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску, що підтверджуються даними Державного реєстру:

період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

період, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:

відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” – отримання страхових виплат втраченого заробітку у зв’язку з втратою працездатності, пенсії по інвалідності, отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та по вагітності і пологах;

відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ‒ отримання пенсії по інвалідності.

2. До страхового стажу не включаються періоди отримання допомоги по безробіттю відповідно до Закону України „Про зайнятість населення” та Закону.

Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю

1. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої   статті 36, пунктах 12 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.

2. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до шести місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

3. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи чи служби:

1) за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);

2) за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 347 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку – з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).

4. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:

1) невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);

2) невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);

3) відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 Закону України „Про зайнятість населення”;

4) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;

5) порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);

6) невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.

У разі недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, визначених індивідуальним планом працевлаштування протягом семи днів з дня реєстрації безробітного або в період скорочення (відкладення) допомоги по безробіттю, тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується з дня її призначення або з наступного після закінчення терміну діючого скорочення (відкладення).

У разі підтвердження в установленому порядку поважних причин невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування, порушення строку відвідування роботодавця, центру зайнятості, або припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості та відвідування центру зайнятості на наступний день після закінчення таких причин, рішення про скорочення допомоги по безробіттю скасовується.

Поважними причинами є хвороба безробітного, смерть членів його сімʼї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.

Якщо з причин, зазначених у підпунктах 1 ‒ 5 цього пункту, виплата допомоги по безробіттю скорочується вперше, строк скорочення становить 15 календарних днів. У кожному наступному разі строк скорочення збільшується на 15 календарних днів та не може становити більше як 90 календарних днів. У разі наступної реєстрації після працевлаштування та набуття страхового стажу строк скорочення починається з 15 календарних днів.

5. Загальний строк скорочення виплати допомоги по безробіттю в межах дворічного періоду визначається сумарно та зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю.

У разі повторної реєстрації безробітного кількість днів допомоги по безробіттю, що залишилась йому для виплати, скорочується на залишок днів, що визначені для скорочення під час попередньої реєстрації, але не зараховані до загальної тривалості виплати допомоги у зв’язку з припиненням реєстрації безробітного.

У разі наступної реєстрації безробітного після працевлаштування та набуття страхового стажу прийняті раніше рішення про скорочення виплат не застосовуються до залишку допомоги по безробіттю.

 Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю

1. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

1) закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);

2) припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792;

3) призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).

У разі підтвердження порушення строку відвідування безробітним центру зайнятості з поважних причин, зазначених в абзаці четвертому підпункту 5 пункту 4 розділу IV цього Порядку та відвідування центру зайнятості на наступний день після закінчення таких причин, рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю скасовується.

2. Поновлення виплати та розрахунок залишку від загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:

1) перереєстрації безробітного;

2) наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.

 Порядок виплати допомоги по безробіттю та внесення даних про періоди отримання виплати до трудових книжок

1. Рішення про призначення допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом керівник центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи.

Безробітним, які зареєстровані в центрах зайнятості в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або регіонах, де відбулася надзвичайна ситуація, та звернулися до центрів зайнятості інших районів, нарахування виплати допомоги по безробіттю продовжується з урахуванням даних Державного реєстру та Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

Зазначеним безробітним, яким нарахована, але не виплачена допомога по безробіттю, у разі звернення до центрів зайнятості інших районів виплата здійснюється за їхніми заявами регіональними або базовими центрами зайнятості за місцем звернення осіб.

2. Допомога по безробіттю нараховується регіональними та базовими центрами зайнятості, та виплачується через банківські установи в установленому порядку.

3. Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного ‒ один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється на підставі рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день перебування особи у статусі зареєстрованого безробітного, що входить до визначеного періоду виплати.

4. Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється:

1) без урахування дати відвідування безробітним центру зайнятості:

у період проходження особою навчання за направленням центру зайнятості (після закінчення кожного календарного місяця, у якому особа навчалася);

за період тимчасової непрацездатності безробітного (на підставі довідки, виданої згідно з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196).

2) після надання документів, що підтверджують період:

участі в сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання в закладах освіти не за направленням центру зайнятості – довідка-виклик про участь у сесії / підтвердження про складання державних іспитів (атестації) / захист дипломного проекту (роботи);

проходження навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів у Збройних Силах України згідно із Законом України „Про військовий обов’язок і військову службу” – повістка або інший документ;

проходження санаторно-курортного лікування/реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення) – документ, що підтверджує проходження лікування/реабілітацію та професійну адаптацію.

Виплата допомоги по безробіттю особам, зазначеним у підпункті 2 цього пункту, здійснюється у разі відвідування ними центру зайнятості, в якому вони зареєстровані, на наступний день після закінчення вказаних періодів з урахуванням часу, необхідного для проїзду, що підтверджується проїзними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості, в якому зареєстрована, у перший робочий день, що настає за ним.

5. У трудовій книжці посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, поновлення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю у порядку, передбаченого підпунктом „е” пункту 2.19 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

У разі припинення виплати допомоги по безробіттю усі записи, внесені до трудової книжки особи, засвідчуються особистим підписом посадової особи та печаткою центру зайнятості.

6. Центрами зайнятості на вимогу особи видається довідка про нарахування допомоги по безробіттю за формою, згідно з додатком 3 до цього Порядку.

7. Регіональні та базові центри зайнятості відповідно до Порядку подання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відомостей про осіб, які підлягали загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності) до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 грудня 2010 року № 28-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2011 року за № 472/19210, подають зазначені відомості до Пенсійного фонду України.

 Умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності

1. Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

2. Одноразово виплата допомоги по безробіттю не здійснюється зареєстрованим безробітним:

1) у разі звільнення з останнього місця роботи з підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 3 розділу IV цього Порядку (крім звільнення за згодою сторін);

2) у разі скорочення допомоги по безробіттю з підстав, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 4 розділу IV цього Порядку;

3) які були зареєстровані як юридичні особи чи фізичні особи – підприємці протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття.

3. Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності безробітні, які вже отримали допомогу по безробіттю одноразово та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її та не сплачували єдиний внесок як юридична особа чи фізична особа – підприємець упродовж двох років, починаючи з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця.

4. Виплата допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.

Розрахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється з урахуванням максимального розміру допомоги та мінімального розміру допомоги, встановленого правлінням Фонду, що діє на дату державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця. Зміна розміру мінімальної та максимальної величини допомоги по безробіттю, що відбулась після державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, не є підставою для коригування допомоги по безробіттю, що виплачена одноразово.

Виплата одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється в межах коштів, передбачених для цього бюджетом Фонду на поточний рік.

5. Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням).

6. Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості такі документи:

заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;

бізнес-план.

7. Питання щодо надання одноразової допомоги по безробіттю на підставі поданих безробітним документів розглядає комісія з питань виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі ‒ комісія) у присутності безробітного (за бажанням).

Комісія створюється центром зайнятості, її склад затверджується наказом керівника центру зайнятості. До складу комісії включаються представники центру зайнятості, районних, Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій, районних у містах Києві та Севастополі, організацій (об’єднань) роботодавців і профспілок (за згодою).

Розгляд питання щодо надання допомоги по безробіттю одноразово на підставі поданих безробітним документів та висновок комісії оформляються протоколом.

8. Рішення щодо надання допомоги по безробіттю одноразово або про відмову в наданні такої допомоги з урахуванням вимог, визначених у пунктах 2 та 3 цього розділу, приймається керівником центру зайнятості не пізніше 10 робочих днів після подання безробітним відповідно до пункту 6 цього розділу документів з урахуванням висновку комісії щодо здійснення такої виплати.

9. На підставі рішення про надання допомоги по безробіттю одноразово в разі державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник центру зайнятості приймає рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово.

Рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи – підприємця.

У разі якщо особа протягом 30 календарних днів після прийняття рішення про надання виплати допомоги по безробіттю одноразово не пройшла державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи – підприємця без поважних причин, вона втрачає право на отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово.

Поважними причинами продовження строку, протягом якого має відбутися державна реєстрація юридичної чи фізичної особи – підприємця, є хвороба безробітного, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють реєстрацію, що підтверджується відповідними документами.