ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР
ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР

Дорогу цифровим підписам!

Новітні технології стрімко змінюють наше життя: ще вчора ми лише освоювали кнопки мобільних телефонів, а сьогодні нам пропонують через мобільний Інтернет подавати документи, отримувати довідки, відкривати банківські рахунки без нашої присутності! Це все завдяки чинному  Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Цей закон створив правові основи для того, щоб державні установи, бізнесові структури, фізичні особи максимально використовували цифрові технології для спрощення взаємодії одне з одним. Окрім того, він дасть змогу активізувати розвиток цифрової економіки Україні, її інтеграцію в єдиний цифровий ринок Європи. Адже відтепер наша країна застосовуватиме європейські стандарти у сфері електронних довірчих послуг.

Про що йдеться

Спочатку варто розібратися в тому, що закон називає електронною довірчою послугою. Отже, це послуга, яку постачальник надає двом чи більше сторонам для забезпечення їх електронної взаємодії. Насамперед ідеться про послуги зі створення, перевірки та зберігання електронних цифрових підписів (ЕЦП), за допомогою яких відбувається ідентифікація будь-якої фізичної чи юридичної особи. Крім того, про узаконення таких інструментів адміністрування бізнесу, як електронна печатка, електронна позначка часу підписання або відправлення документів, електронна рекомендована поштова доставка, фейк-контроль електронних ресурсів тощо. Фактично передбачено створити базу електронних цифрових даних, які буде закріплено за конкретними юридичними і фізичними особами. Завдяки цій базі можна буде відмовитися від так званих мокрих печаток, мокрих підписів і стосів паперової документації та автоматизувати відносини між користувачами. Вплив людського фактора під час отримання адміністративних та інших послуг зводитиметься до нуля, водночас максимально зростатиме надійність захисту електронної інформації.

Нагадаємо, що в Україні вже кілька років узаконено електронний документообіг й електронний цифровий підпис. Щоправда, користування їхніми можливостями відбувається в доволі обмеженому обсязі. Чиновники держустанов та органів місцевого самоврядування оформляють електронні підписи, бо тільки за їх допомогою можна увійти в електронну систему для заповнення податкових декларацій. Підприємці користуються ними, щоб заходити в особистий кабінет на сайті Державної фіскальної служби й подавати податкову звітність через Інтернет.

Певна частина пенсіонерів та осіб, що працюють, за допомогою електронних підписів отримує в Пенсійному фонді інформацію про сплачені страхові внески, зарахований страховий стаж, розмір пенсій тощо. Використовуючи ЕЦП, також можна оформити через Інтернет довідку про несудимість (для отримання візи або працевлаштування). Однак донедавна про масове застосування цифрових підписів не було й мови. Наразі ж кількість послуг, які може бути надано за їх допомогою, дедалі збільшується, насамперед у державних установах, специфіка яких вимагає надійної ідентифікації користувача й використання його персональних даних. Наприклад, наявність цифрового підпису дає змогу замовити через Інтернет закордонний паспорт, отримати електронну виписку з багатьох держреєстрів. Тільки в Міністерстві юстиції нині понад 30 інформаційних систем, для користування якими потрібно мати ключ до ЕЦП.

Ми модернізовуємося

Ухвалення Закону «Про електронні довірчі послуги» спонукало всі державні органи створити спеціальні відділи й служби, що займатимуться наданням електронних довірчих послуг. Уряд затвердив Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності. Внесено відповідні зміни в положення про Адміністрацію Держспецзв’язку — відомство, що здійснюватиме держконтроль за дотриманням норм законодавства у сфері електронних довірчих послуг. (Як державні органи готуються до надання електронних послуг, можна побачити на прикладі Національного банку: на своєму сайті він розмістив відповідні пропозиції для клієнтів. Наприклад, планують, що юридичні та фізичні особи — підприємці зможуть відкривати рахунок без пред’явлення паспорта, його замінить електронний цифровий підпис. Запропоновано також скасувати обов’язкову норму щодо подання в банк картки зі зразком підписів для деяких категорій клієнтів тощо.)

Тепер пересічний українець зможе через Інтернет зі свого мобільного телефону, без особистої присутності, укладати всі угоди, для яких передбачено обов’язкове посвідчення нотаріусом; подавати будь-які заяви й запити в органи влади й отримувати від них належні відповіді — від елементарних довідок із відділу соцзахисту до документів на право власності тощо. Особливо цінною буде ця новація для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, обмежених у пересуванні.

Саме життя примусить приватні структури нарівні з державними органами долучитися до нововведень. Тож оформлення електронного цифрового підпису найближчими місяцями стане нагальною потребою не тільки для юридичних, а й для фізичних осіб, щоб у будь-який час отримати потрібну послугу через Інтернет. Зауважимо, що закон передбачає використання в Україні більш модернізованих видів цифрових підписів — із вищим ступенем захисту, ніж у тих, що діють сьогодні. І саме завдяки своїй надійності та захищеності вони зможуть стати повноцінною заміною паспортам, звичним печаткам і підписам «від руки». До речі, віднедавна сама процедура отримання ЕЦП стала доступнішою для громадян: його просто вмонтовують у нові внутрішні паспорти — пластикові ID-картки.

Фактично новації відкривають дорогу масовому створенню інтернет-офісів, які в недалекому майбутньому можуть замінити звичні для нас державні установи з чергами, організаційним хаосом, прийомними годинами та суворими менеджерами. І це не тільки позбавить нас від потреби спілкуватися з бюрократами, купи паперів, а й зведе до нуля можливість корупції: онлайн-система не бере хабарів.

P.S. Фахівці сподіваються, що завдяки новому закону в Україні почнуть активніше розвиватися технології, які дадуть змогу ідентифікувати особу за допомогою банківських карток і мобільних телефонів (так звані технології BankID і MobilID).

Європейське партнерство

Українські структури, що працюють з європейськими партнерами, отримали доступ до єдиного для Європи електронного документообігу протягом 24 годин на добу. Ці електронні документи визнають сторони, приймають органи контролю, вони є доказами в суді, тобто нічим не відрізняються від паперового документа з «мокрим» підписом. Тепер український бізнес має більше можливостей для участі в міжнародних тендерних закупівлях, які відбуваються на електронних майданчиках, а іноземний — в українських; прискорюються процеси в міжнародному страхуванні, торгівлі, перевезенні тощо. Що це означатиме на практиці, пояснимо на простому прикладі: миттєвий обмін електронними документами дасть змогу ліквідувати, приміром довготермінове простоювання вантажів на митниці, унеможливить зрив контрактів і штрафні санкції через ці затримки тощо. Сьогодні ж сторони оперують паперовими документами і в банках, і на митниці, надсилаючи їх оригінали з однієї країни в іншу, на що витрачається багато часу й великі гроші.

Звертаємо увагу!

Якщо ваш електронний цифровий підпис не вмонтовано в пластиковий паспорт, отримати його можна, зокрема через Приватбанк, Ощадбанк, Укрсиббанк або будь-який акредитований центр сертифікації ключів (АЦСК). Для оформлення потрібен паспорт громадянина України, довідка про надання ідентифікаційного номера і флешка, на якій зберігатиметься ключ до ЕЦП. Клієнти Приватбанку можуть отримати електронний цифровий підпис також через систему Приват24, знайшовши у відповідному меню розділ «Усі послуги»/«Бізнес»/«Завантажити сертифікат». Подальшу послідовність ваших дій підкаже Інтернет.

Нині АЦСК створено при багатьох держструктурах, зокрема при МВС, Державній фіскальній службі, НБУ, Генштабі ЗСУ. Щоправда, більшість із них надає ЕЦП за так званим відомчим принципом: своїм структурам або органам державної влади та місцевого самоврядування, установам й організаціям. Тоді як АЦСК органів юстиції працюють також із фізичними особами. Ціни за оформлення та обслуговування електронного цифрового підпису становлять від нуля до кількасот гривень на рік. У недержавних центрах вартість відповідних послуг вища.