ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР
ВІСНИК

Маємо усвідомити рівень загрози

Карантин спричинив в Україні важку економічну кризу. Багато ресурсів знадобиться для того, щоб за рівнем доходів, виробництва, фінансової стабільності країна змогла повернутися до показників 2016—2019 років. Про це йдеться в спеціальному звіті Нацбанку, представленому наприкінці червня.

 Насамперед Нацбанк зазначає: вже очевидно, що за підсумками 2020 року падіння ВВП буде різким і дуже значним — набагато більшим, ніж прогнозували на початку запровадження карантину. Відновлюватися ж економіка буде дуже повільно. Погіршуватиме ситуацію також те, що в найближчі півтора року уряд і НБУ мають сплатити за державним і гарантованим державою боргом близько 15 млрд доларів.

Виробництво і зайнятість

Криза найбільше вдарила по підприємствах сфери послуг, металургії, машинобудування, легкої промисловості, будівельної галузі й транспорту. У березні до 30% раніше працевлаштованих громадян стали безробітними, а на кінець травня кількість зареєстрованих безробітних зросла майже в півтора раза порівняно з березнем: підприємства звільняють працівників, щоб уникнути банкрутства. За прогнозами НБУ, важко долатимуть кризу саме металургія і машинобудування, більшість підприємств яких були збитковими ще 2019 року. Розвиватися порівняно швидкими темпами зможуть найближчим часом хіба що сільське господарство і харчова промисловість — завдяки високому вітчизняному й світовому попиту на продовольство, і енергетика, адже виробництва поступово відновлюватимуть роботу, тож потребуватимуть більше енергії.

В особливо важкому стані опинилися малі підприємства сфери послуг (готелі, ресторани, салони краси, ремонтні майстерні тощо) і торгівлі нехарчовими товарами. Нацбанк прогнозує банкрутство значної їх частини і, щоб уникнути цього, закликає банки здійснювати реструктуризацію кредитів МП і ФОПів. Нагадаємо, що уряд, окрім того, впроваджує компенсацію відсоткової ставки для малого бізнесу і планує надавати гарантії за кредитами для нього. Однак сьогодні НБУ не береться прогнозувати, наскільки ці заходи зможуть підтримати малий бізнес.

Окремо варто сказати про українських заробітчан. До початку карантину їхній внесок у фінансову систему України був дуже суттєвий. Приміром, 2019 року заробітчани переказали 12 млрд доларів. Однак нині в країнах Європи під загрозою скорочення опинилося 26% робочих місць, тобто кожного четвертого працівника можуть звільнити. Чи збережуть мільйони українських заробітчан свої робочі місця в Європі в такій ситуації, знову ж таки ніхто не береться прогнозувати. Імовірно, вони претендуватимуть на допомогу з безробіття в Україні, адже, за прогнозами НБУ, «побоювання другої хвилі пандемії коронавірусу стримуватиме відновлення робочих місць».

Заробітки і доходи            

«2020 року через кризу припиниться зростання реальних доходів населення, яке тривало протягом трьох останніх років», — констатує у своєму звіті Нацбанк. Водночас зауважує, що приріст заробітної плати як основної складової наших доходів почав сповільнюватися ще наприкінці 2019-го, однак саме карантинні обмеження значно посилили негативні тенденції. За результатами опитування, якими оперує НБУ, у березні повний обсяг зарплати одержала менше як половина респондентів. Третина українців повністю втратила дохід або роботу, а в більш як третини зменшився регулярний дохід родини.

За оцінками Нацбанку, зростання заробітних плат українців і доходів ФОПів після зняття карантину є малоймовірним. А доплати до пенсій через коронавірус, індексація пенсійних виплат, урядові проєкти підтримки малого бізнесу «не мали значного позитивного впливу на доходи населення».

«2020 року трирічна тенденція зростання доходів припиниться», — робить невтішні прогнози НБУ.

Зменшення доходів автоматично означатиме зменшення споживання. Українці стануть менше купувати, отже, не інвестуватимуть свої доходи в економіку; громадяни (особливо ті, чиї доходи не перевищують 7000 грн) не зможуть вчасно розраховуватися з банками за споживчі кредити (під час попередніх криз до 60% споживчих кредитів ставали дефолтними, їх не рятували жодні реструктуризації), у масі своїй українці не зможуть робити заощадження. І розраховувати на відсотки від дивідендів також: Нацбанк рекомендує банкам «утриматися від виплати дивідендів принаймні до жовтня, коли наслідки економічної кризи можна буде оцінити точніше». Усе це означає, що зросте кількість громадян, які потребуватимуть соціальної державної допомоги. І це ще більше послабить фінансову систему країни.

Тим часом НБУ констатує, що внаслідок кризи зросте рівень державного боргу й ускладниться виконання держбюджету. Зокрема, якщо упродовж останніх п’яти років рівень держборгу не перевищував 3% ВВП, то в оновлений бюджет на 2020 рік уряд заклав дефіцит на рівні 7,5% ВВП. «Утім, фактичний дефіцит за підсумками 2020 року може бути більшим через ризики невиконання дохідної частини і необхідність розширення соціальних видатків, зокрема на підтримку Пенсійного фонду», — ідеться у звіті НБУ.

 

Квартирне питання

Останніми місяцями нове житло стало менш доступним для українців. За інформацією від забудовників, під час карантину купівельна активність на ринку житла знизилася на 40%. І хоча нині ринок почав оживати, відбувається це за рахунок українців, котрі купують обʼєкти підвищеної комфортності (у комплексах, що мають власні торговельні центри, дитячі садки тощо). А от інтерес покупців до житла економ-класу різко знизився. Тобто громадяни з порівняно низькими доходами змушені були відмовитися від іпотечних кредитів. Нацбанк прогнозує, що згодом, завдяки зниженню рівня інфляції й відсоткових ставок за іпотекою, житлове кредитування пожвавиться (нині за рахунок банківських позик профінансовано менше як десяту частину угод із придбання нового житла). Однак у звіті зазначено: «У цілому попит на житло протягом найближчих двох років навряд чи помітно зростатиме». Що ж до цін на житло, то на первинному ринку на кінець травня вони піднялися більш як на 9% (у гривні) і, за прогнозами НБУ, зростатимуть надалі.

На кого сподіватися

Економіка України дуже залежить від іноземної фінансової допомоги. Однак пандемія спричинила також спад світової економіки. За оцінками Світового банку, глобальний ВВП впаде цього року найбільше з часів Другої світової війни. Обсяги міжнародної торгівлі можуть зменшитися на 13—32%. Водночас  «відновлення обсягів торгівлі 2021 року є непевним». Ризики подальшого погіршення прогнозів залишаються високими. Така ситуація вплинула, зокрема, на поведінку іноземних інвесторів: у березні–квітні припинився приплив прямих іноземних інвестиції в Україну.

Нині понад сто країн (зокрема наша) жорстко конкурують за ресурси Міжнародного валютного фонду і Світового банку. МВФ готовий надати 100 млрд доларів кредитів. Уже відомо, що позика для України буде однією з найбільших: упродовж 18 місяців ми одержимо 5 млрд доларів. Окрім того, ми можемо розраховувати на 4 млрд від інших міжнародних донорів — ЄС, Світового банку, урядів держав-партнерів. Щоправда, одержання цих грошей залежить від того, як Україна проводитиме реформи, зокрема в енергетиці, фінансовому секторі, як боротиметься з корупцією тощо. Тому уряд і НБУ наголошують: головним джерелом фінансування дефіциту бюджету мають стати внутрішні запозичення — через розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Основними кредиторами стануть насамперед державні банки, які накопичили значну ліквідність і нині активно нарощують портфелі ОВДП. Окрім того, рекордно низька інфляція (1,7% у травні) й стабільність на валютному ринку дали змогу НБУ різко знизити облікову ставку до 6% (найнижчий рівень часів незалежності). Як наслідок, банки почали знижувати ставки за депозитами і кредитами. Тобто створюються умови для кредитування бізнесу і населення, що має запустити економіку й пожвавити споживання. Щоправда, існує загроза того, що через низькі ставки за депозитами населення не захоче нести гроші в банки. До того ж доходи громадян цього року не підвищаться. У такому разі банки кредитуватимуть економіку за рахунок власних довгострокових кредитів, котрі вони отримають за сприяння держави.

Проте найбільшу загрозу для всіх планів НБУ і уряду щодо виходу з кризи становить нова хвиля пандемії, що «може спричинити ще глибше і довше економічне падіння».

 *************

Довідка
З усіма матеріалами «Звіту про фінансову стабільність» можна ознайомитися за посиланням https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvit-pro-finansovu-stabilnist-cherven-2020-roku.