ВІСНИК
ВІСНИК
ВІСНИК

Плюси і мінуси базового доходу

Уряд України заявив про намір започаткувати з наступного року цільову програму Гарантованого мінімального доходу, щоб підвищити ефективність державної допомоги соціально вразливим домогосподарствам.

Ідеться про об’єднання в нову схему певних видів наявних соціальних виплат. Так рішуче в практичній площині про Гарантований мінімальний дохід (у світі його також називають безумовним основним або базовим доходом — ББД) в Україні заговорили вперше. А для інших країн світу ця тема не нова. Останніми роками чимало держав здійснювало експериментальні проєкти із запровадження ББД. Тобто Україна може скористатися чужим досвідом, аби зрозуміти, як може вплинути ББД на ринок праці, систему соціального захисту й фундаментальні принципи суспільства. Так-так, не дивуйтеся: ББД змінює глибинні основи життя соціуму. Ідеться ж бо про механізм розподілу матеріальних благ.

Згідно з економічними енциклопедіями, ідея ББД — це своєрідний утопічний комунізм, бо громадяни незалежно від свого внеску в скарбницю матеріальних і духовних благ суспільства отримують без будь-яких умов і зобов’язань гарантований державою мінімум грошового забезпечення. Простіше кажучи, особа може не працювати жодного дня, не сплатити ні копійки податків, однак одержувати свою частину суспільного пирога за правом людини і громадянина. Це ще за часів утопістів називали справедливим способом боротьби з бідністю й нерівністю доходів.

ХХІ століття підвело під цю ідею свою філософію. Комп’ютерні технології, повсюдна автоматизація і роботизація виробництва призвели до безробіття мільйонів людей. Вони потерпають від матеріальних проблем, заради фізичного виживання мусять братися за найдешевшу роботу, підвищують рівень злочинності, наркоманії та алкоголізму, не можуть дати ради своїм дітям, страждають на хронічну депресію. А якщо суспільство дасть їм ББД, ці люди отримають можливість для пошуку справді якісної роботи, творчого розвитку особистості, зміцнення сімейних зв’язків, самоосвіти тощо. Принаймні, так красиво це нещодавно описував один із найбагатших людей світу Марк Цукерберг, виступаючи перед інтелектуальною елітою Америки в Гарвардському університеті.

Експерименти

Який вигляд це може мати на практиці, засвідчили згадані експерименти. Фонд європейських прогресивних досліджень заздалегідь здійснив відповідне соціологічне опитування. Воно засвідчило, що у Євросоюзі ідея виплат без зобов’язань подобається 64% респондентів, зокрема, молоді й мігрантам. Найбільше ББД підтримали німці. А от категоричними противниками ідеї виявилися швейцарці: вони підрахували, що ББД може коштувати їхньому бюджету понад 116 млрд євро. «Утопія тому й називається утопією, що її відповіді на реальні питання майже ніколи не узгоджуються з реальністю», — сказав колишній уповноважений уряду Швейцарії з питання контролю за цінами Рудольф Штрам. Розмір ББД в різних країнах був різний (у США, приміром, виплачували від однієї до двох тисяч доларів на місяць, в Індії 15-20 доларів, у Кенії — 20-30 доларів), як і результати експерименту.

Наприклад, у Кенії (ВВП — 1445 доларів США на душу населення) за півроку експерименту добробут більшості громадян підвищився. Багато кенійців разом з основною роботою почали розвивати власний бізнес, вкладати гроші в освіту.

У Гельсінкі (Фінляндія, ВВП — 44 491 долар США на душу населення) гроші виплачували двом тисячам довільно вибраних безробітних, щоб з’ясувати, чи використають вони цей базовий дохід для пошуку роботи й підвищення професійної кваліфікації.

ББД для фінів становив від 560 євро на місяць — трохи більше за допомогу у зв’язку з безробіттям. Для отримання ББД не треба було заповнювати жодних анкет і спілкуватись із чиновниками у разі хвороби, навчання чи працевлаштування, як мають робити безробітні. А головне — отримувачі ББД мали право влаштовуватися на будь-яку роботу, не втрачаючи виплати.

Так от, презентуючи в травні результати експерименту, представник урядового відомства, яке займається соціальним забезпеченням, Міска Сайманен зауважив, що хоч деякі учасники проєкту справді працевлаштувалися, зміни були не такими, на які сподівався уряд. Зате в безробітних знизилося відчуття стресу і вони почувалися більш щасливими і самостійними. «Це не провал і не успіх — це просто факти, яких ми не мали до початку експерименту», — каже Міска Сайманен. Фіни вважають, що продовження експерименту дасть змогу зафіксувати більш відчутні зрушення на ринку праці.

У місті Утрехті (Нідерланди, ВВП на душу населення становить 38 618 доларів США) під час експерименту також переймалися питанням, як спонукати отримувачів соціальної допомоги до пошуку роботи. У експерименті, що тривав 16 місяців, узяло участь 752 особи. У березні було презентовано його результати. Ось найважливіші з них: збільшилася кількість безробітних, що прагнули знайти постійну роботу, намагання працевлаштуватися продемонстрували також люди, віддалені від потенційних місць роботи. Однак, знову ж таки, ідеться про тенденцію. Вона помітніша серед осіб із найнижчим рівнем освіти (напрошується паралель із кенійцями) — люди із середньою спеціальною і вищою освітою не продемонстрували помітних позитивних зрушень. «Результати свідчать про те, що з високою імовірністю негативних наслідків не відбулося», — дипломатично зазначено у висновках експерименту. Дослідники припускають, що експеримент тривав недовго, щоб відбулись якісь відчутні зміни на ринку праці: «вихід на вигідну зайнятість протягом 16 місяців є надто амбітною метою для пересічного учасника». Щодо впливу ББД на поліпшення здоров’я, добробуту, задоволеності життям, то він «часто невеликий і статистично не відрізняється від нуля». Для глибших висновків організатори експерименту пропонують здійснювати подальші дослідження з ББД.

Результати цих пілотних проєктів передбачено надалі використати для порівняльного аналізу вартості й ефективності різних стратегій боротьби з бідністю.

Дискусії

У світі на постійній основі відбуваються міжнародні конференції щодо різноманітних аспектів застосування ББД, матеріали яких розповсюджує організація «Всесвітня мережа базового доходу». Учасники конференцій вважають головною перевагою ББД фінансову прозорість, простоту й ефективність адміністрування цих виплат: щоб одержати гроші, людині не треба подавати жодних довідок, а державі витрачати ресурси, щоб ці довідки перевіряти, опікуватися отримувачем і постійно контролювати його. На підставі цього ізраїльські економісти Орі Кац і Майкл Сарел вважають, що хоч ББД й не може стати соціальною панацеєю, він є «більш ефективним способом гарантувати мережу безпеки для всього населення, ніж наявна система добробуту».

Основним недоліком ББД дослідники вважають його дуже високу вартість — згадаймо наведені розрахунки швейцарців.

Також звертають увагу на таке: більшість людей, отримуючи від держави ББД, обов’язково втратять будь-який стимул до праці, навчання, суспільного й особистісного вдосконалення. Адже навіщо вчитися й шукати роботу, якщо і без цього маєш гроші на їжу, одяг і житло? А це відкриє шлях до професійної, моральної та економічної деградації суспільства, руйнації його структури. Отримувачі ББД перетворяться на «професійних нероб» і сидітимуть на шиї в більш відповідальних співвітчизників, як нині роблять в Європі мігранти з Азії та Африки. Відтак, збільшиться експлуатація громадян, що працюють: вони працюватимуть більше, а отримуватимуть менше, адже муситимуть годувати цілий клас утриманців.

На думку багатьох економістів, ідея ББД не наукова концепція, бо йдеться про розподіл готових грошей, котрі хтось має заробити. А хто захоче заробляти, якщо існуватиме ББД? Науковий підхід — це коли ситуація поліпшиться завдяки фундаментальним структурним реформам в економіці, що приведуть до створення нових робочих місць і підвищення заробітної плати. Нині ж роботодавці виплачують низьку зарплату, перекладаючи проблему матеріального забезпечення громадян, що працюють, на державу.

**************

Звісно, Україна не може стояти осторонь світових тенденцій у пошуку нових принципів соціального захисту, однак звернімо увагу на таке: якщо у світі поки що йдеться про пілотні експерименти з ББД в деяких містах і глибокі наукові дослідження, то Україна має намір без них перейти на нову модель у масштабах усієї країни.

P.S. Про філософські аспекти ББД можна докладно прочитати, зокрема, у харківського науковця Дениса Новікова: «Перспективи дослідження теорії «Безумовного основного доходу» наукою трудового права». https://www.academia.edu/32701830/