ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР
ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР

Професійна накопичувальна пенсія: на шляху до запровадження

Нещодавно уряд подав до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи». Чому виникла така ініціатива і які зміни чекають на українців, якщо парламент ухвалить документ?

Нагадаємо, що законопроєкт про накопичувальну професійну пенсійну систему Мінсоцполітики висунуло на громадське обговорення ще в травні цього року. І ось після багатьох обговорень і консультацій уряд погодив документ і направив на розгляд до парламенту. За словами очільниці Міністерства соціальної політики Марини Лазебної, зміна механізмів фінансування виплати пенсії за віком, яку призначають людям, що працюють на шкідливих і важких роботах, — один із напрямів упорядкування системи пенсійного забезпечення.

У чому проблема

Як відомо, відповідно до чинного законодавства підприємства й організації відшкодовують Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставляння пенсій, призначених особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці. Тобто за людей, котрі трудилися за Списками № 1 і № 2, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо це підтверджено відповідною атестацією робочих місць.

Однак протягом останніх 10 років заборгованість роботодавців перед Пенсійним фондом України з відшкодування пільгових пенсій зросла більше як у п’ять разів (!), із 2,6 до 14 мільярдів гривень, і продовжує зростати шаленими темпами: на понад 1,5 мільярда гривень за рік.

Навіть більше: щороку роботодавці не відшкодовують близько 25% виплачених пільгових пенсій. Із понад 10 тисяч підприємств, що мають компенсувати пільгові пенсії, більше як 8 тисяч мають заборгованість із відшкодування таких виплат, а 2,5 тисячі взагалі є економічно неактивними: перебувають у стані банкрутства чи не мають активів для погашення боргу.

Насправді це закономірно. Адже така ситуація пов’язана, зокрема, з економічними змінами, спричиненими тим, що одні підприємства закриваються, інші скорочують виробництво і на них працює значно менше людей, ніж раніше. На підприємствах, які поліпшують умови праці, скорочується кількість працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах, проте всім колишнім працівникам такі підприємства мають фінансувати пільгові пенсії.

Водночас працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, перебувають під постійним ризиком зменшення пенсійних виплат через можливе недофінансування та перегляд умов набуття права на пільгову пенсію. Також постійно виникають проблеми з призначенням пільгової пенсії через відсутність підтверджувальних документів про повну зайнятість на зазначених роботах у зв’язку з банкрутством підприємства, втратою архівів, затягуванням із видачею довідки тощо.

До того ж відшкодування витрат на виплату й доставляння пенсій колишнім працівникам не спонукає роботодавців до поліпшення умов праці (зменшення чи усунення шкідливих умов на робочому місці), оскільки це не зменшує поточних витрат підприємства, пов’язаних із виплатами працівникам. Непоодинокими є випадки, коли кількість пенсіонерів, яким підприємство відшкодовує пільгові пенсії, значно перевищує штатну кількість працівників, а сума до відшкодування не сумірна з обсягом виробництва. Така ситуація створює фінансові проблеми на підприємстві, не дає змоги нарощувати обсяг виробництва, підвищувати заробітну плату, ліквідувати поточну заборгованість зі сплати страхових внесків, забезпечувати конкурентоздатність тощо. Усе це призводить до банкрутства підприємства, втрати робочих місць, зниження податкових платежів та зборів у державний бюджет і фонди соціального страхування. Отже, маємо зачароване коло…

Як охарактеризувала ситуацію Марина Лазебна, економічні реалії та фінансовий стан підприємств не дають людині, що була зайнята вісім—десять років на шкідливих і важких роботах, гарантій та можливості скористатися своїм правом на призначення заробленої дострокової пенсії.

Таким чином, нині назріла потреба спрощення механізму розрахунків із відшкодування пільгових пенсій шляхом сплати страхових внесків, які відповідають реальній кількості пільговиків на підприємстві, і переходу до фондованої системи пенсійного забезпечення, у якій майбутні пенсійні виплати працівникам забезпечать пенсійні активи, відокремлені від активів, якими забезпечується діяльність підприємств.

Суть змін

Новий запропонований механізм, за словами міністерки соціальної політики, «по-перше, є компромісним і найбільш оптимальним рішенням, щоб вийти із цієї ситуації, а по-друге, запроваджує соціальну відповідальність підприємства щодо формування бонусних програм додаткового накопичувального пенсійного забезпечення».

Отже, що пропонують?

У законопроєкті передбачено запровадити накопичувальну професійну пенсійну систему для деяких категорій осіб віком до 35 років (станом на 01.07.2021) з-поміж зайнятих на роботах за Списками № 1 і № 2 та деяких інших категорій осіб, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Особам, які не набудуть права на участь у такій системі і які працюють чи працювали на роботах і посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, таку пенсію призначатимуть на умовах, визначених у законодавстві.

Звідки ж візьмуть гроші? Джерелом фінансування пенсійних виплат із солідарної системи (до повного переходу на виплати з накопичувальної професійної пенсійної системи) і формування пенсійних активів у накопичувальній професійній пенсійній системі будуть страхові внески, які сплачуватимуть роботодавці за рахунок підвищеної ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заміну механізму відшкодування витрат на виплату й доставляння пільгових пенсій.

Нагадаємо, що нині розмір ЄСВ, який роботодавець сплачує за працівника, становить 22%. Для учасників професійної накопичувальної системи ЄСВ планують збільшити на 3%, 7% і 15% залежно від категорії.

Страхові внески за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи, які надійдуть у Пенсійний фонд України, він спрямовуватиме в недержавні пенсійні фонди. Тобто 22% ЄСВ залишиться в ПФУ, а розмір підвищення піде в недержавний пенсійний фонд.

Учасники самі вибиратимуть недержавний пенсійний фонд, у який спрямовуватимуть такі внески (принцип «пенсійні кошти ходять за учасником»).

Водночас у законопроєкті передбачено запровадити три професійні пенсійні програми.

  • Програма № 1 дає право на одержання пенсійних виплат після досягнення віку 50 років (Список № 1).
  • Програма № 2 дає право на одержання пенсійних виплат після досягнення 55 років (Список № 2; інші категорії осіб, що мають право на пенсію на пільгових умовах).
  • Програма № 3 дає змогу добровільно набути право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, визначених у колективних договорах, угодах, і на одержання пенсійних виплат після досягнення 55 років.

Запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи дасть змогу формувати заощадження (пенсійні активи), якими особа зможе скористатися після виходу на пенсію (одержання періодичної пенсійної виплати) до досягнення загального пенсійного віку, за умови наявності необхідного стажу на певних роботах і загального страхового стажу.

Після досягнення пенсійного віку учасник професійної накопичувальної системи одержить і пенсію із солідарної системи, і власні накопичення. Можна буде вибрати різновид виплат: разовий, протягом певного часу, довічний. У разі смерті учасника системи накопичення одержать його спадкоємці.

Надійність збереження накопичених коштів учасника накопичувальної професійної пенсійної системи забезпечуватимуть завдяки посиленим вимогам до недержавних пенсійних фондів, які для надання послуг у системі мають пройти авторизацію, а також посиленому нагляду й контролю за їхньою діяльністю, котрі здійснюватимуть відповідні державні органи.

У разі запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ІІ рівня) вимоги до недержавних пенсійних фондів поширюватимуться також на накопичувальну професійну пенсійну систему.

***

За прогнозами урядовців, приблизний обсяг коштів для такої накопичувальної системи становитиме два—три мільярди гривень на рік.