ВІСНИК

Результати дослідження «Глобальний пенсійний індекс»

Забезпечення фінансової безпеки при виході на пенсію надзвичайно важливе як для людей, так і для суспільства, оскільки більшість країн зараз стикаються з соціальними, економічними та фінансовими наслідками старіння населення. Основними причинами цих демографічних змін є зниження народжуваності та збільшення тривалості життя. Але не лише старіння населення представляє виклики для пенсійних систем у всьому світі. Нинішнє економічне середовище з історично низькими процентними ставками у багатьох країнах та зниженою фінансовою віддачею створює додатковий фінансовий тиск на наявні пенсійні системи.

Будь-яке порівняння пенсійних систем досить дискусійне, оскільки кожна система розвивається в конкретних економічних, соціальних, культурних, політичних та історичних обставинах тієї чи іншої країни. Це означає, що немає жодної моделі пенсійної системи, яку можна без змін перенести з однієї країни до іншої. Однак є певні особливості та характеристики у всьому діапазоні пенсійних систем, які можуть привести до вдосконалення фінансового забезпечення вразливих членів суспільства поважного віку, підвищення у майбутньому стійкості системи і збільшення рівня довіри та впевненості у суспільства до такої системи. Зважаючи на ці бажані результати, у дослідженні Мельбурн Mercer Global пенсійний індекс для визначення рівня розвитку кожної пенсійної системи використовуються три субіндекси – адекватність, стійкість та цілісність, які вимірюються за допомогою більш ніж 40 різних показників (див. Діаграму 1).

Загальне значення індексу для кожної системи – це середньо визначене значення трьох субіндексів.

Ці визначення становлять 40% для підіндексу достатності, 35% для підіндексу стійкості і 25% для підіндексу цілісності. Різну вартість цих індексів використовують для відображення важливості основного підіндексу – адекватності, який демонструє переваги, що базуються на деяких важливих особливостях дизайну системи. Субіндекс стійкості має орієнтацію на майбутнє і вимірює різні показники, які впливатимуть на ймовірність того, що наявна система матиме переваги у майбутньому. Підіндекс цілісності включає кілька елементів, які впливають на загальний рівень управління системою та на рівень впевненості громадян у стійкості пенсійної системи кожної країни. Дослідження пенсійних систем 37 країн, що охоплює понад 63% світового населення, показує, що між системами існує велика різниця у балах: від 39,4 у Таїланді до 81,0 у Нідерландах.

РЕЗУЛЬТАТИ 2019 РОКУ
Країни із сумарним балом більше 80 увійшли за рейтингом до класу А (див. Таблицю 1). Автори дослідження характеризують пенсійні системи цих країн як розвинені і які забезпечують хорошу фінансову підтримку пенсіонерам та відрізняються стійкістю й високим рівнем цілісності. У рейтингу MMGPI-2019 цьому визначенню відповідають дві країни: Нідерланди і Данія. Оцінка B (від 65 до 80 балів) характеризує пенсійні системи, що володіють багатьма плюсами, але потребують доопрацювань.

До цієї категорії увійшли 11 країн (Австралія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Сінгапур, Нова Зеландія, Канада, Чилі, Ірландія, Швейцарія і Німеччина). Оцінку С (50–65 балів) отримали пенсійні системи, які мають ряд позитивних рис, але яким водночас потрібно усунути низку недоліків, що в довгостроковій перспективі загрожують їхній стійкості (Гонконг, США, Малайзія, Франція, Перу, Колумбія, Польща, Саудівська Аравія, Бразилія, Іспанія, Австрія, ПАР, Італія й Індонезія). Оцінку D (пенсійні системи, які мають низку не тільки необхідних функцій, але і серйозних недоліків, без усунення яких їхнє майбутнє – під питанням) отримали Південна Корея, Китай, Японія, Індія, Мексика, Філіппіни, Туреччина, Аргентина і Таїланд.

Жодна з 37 країн, що потрапила до рейтингу, не отримала оцінку E (пенсійні системи, які знаходяться на стадії становлення). У таблиці 2 показано загальне значення індексу для кожної системи разом із зазначенням індексу для кожного з трьох підіндексів: адекватність, стійкість та цілісність.
Кожне значення індексу представляє бал від нуля до 100.

Як зазначалося вище, кожне значення індексу враховує понад 40 показників, деякі з яких засновані на вимірюванні даних, які важко порівняти між системами. Тому не варто надто точно визначати, що одна система краща за іншу, коли різниця в загальному значенні індексу менше двох-трьох балів.
З другого боку, якщо різниця – п’ять і більше балів, можна справедливо зауважити, що вище значення індексу свідчить, що пенсійна система краща.

Детальніше ознайомитися з матеріалом можна
у журналі «Вісник Пенсійного фонду України» № 12, 2019.