ПЕНСІЙНИЙ КУР’ЄР

Соціальну сферу — у «цифру»

В уряді презентували Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери. У заході взяли участь віцепрем’єр-міністр України — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр соціальної політики Марина Лазебна і її заступник з питань цифрової трансформації (CDTO) Валерій Бушков.

Таким є сучасне життя, що без нових технологій і сервісів у ньому нікуди. Чергову висоту в цій сфері, об’єднавши зусилля, планують взяти найближчим часом Міністерство цифрової трансформації та Міністерство соціальної політики України.

Стратегія цифрової трансформації соціальної сфери — це амбітний план, що має не лише зробити зручнішим життя кожного українця, а й удосконалити систему управління фінансовими ресурсами соціальної сфери. Одне слово, метою Стратегії є забезпечення європейських стандартів функціонування й надання послуг, зміцнення фінансової стабільності, підвищення прозорості соціальної сфери, а також оптимізація її адміністративних видатків.

Що маємо

Нині річні соціальні видатки держави становлять понад 860 млрд грн, а різні види державної соціальної підтримки (пенсії, субсидії, допомога тощо) одержують майже 20 млн громадян. Водночас адміністрування соціальної сфери складається з 70 ділових процесів, які здійснює понад 60 тис. працівників.

Як наслідок, соціальна система держави має такі поширені проблеми:

  • ускладнена доступність громадян до отримання соціальної підтримки, зокрема через корупційні прояви;
  • відсутність належного інформування громадян про їхні соціальні права і їх реалізацію;
  • складні й непрозорі процедури розподілу та здійснення соціальних видатків;
  • роздутий бюрократичний апарат, значні адміністративні видатки;
  • величезний паперовий документообіг і величезні паперові архіви;
  • відсутність можливості контролю операційних процесів у соціальній сфері;
  • слабка, недостатня інтеграція інформаційних систем соціальної сфери з іншими державними інформаційними ресурсами.

Нові підходи

Ще 2016 року в Міністерстві фінансів України припустили, що держава може втрачати близько 60 млрд грн щороку на нецільові соціальні виплати, через різні схеми. Це близько 16,5% усіх соціальних виплат. Проте і сьогодні проблему не вирішено, в Україні не існує єдиного реєстру осіб, які одержують соціальні виплати й мають соціальні пільги. І саме створення такої бази даних — єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) є одним з основних завдань запропонованої Стратегії.

За допомогою ЄІССС адмініструватимуть будь-які види державної соціальної підтримки. Це свого роду розширення й продовження оновленого проєкту Е-SOCIAL, що реалізує Мінсоцполітики за підтримки Світового банку, однак у новій, досконалішій версії.

Важливо, що використання ЄІССС можливе під час обслуговування громадян як державними органами, так і іншими операторами (наприклад, ЦНАПами, банками, поштовими підприємствами тощо). Також єдиний реєстр соцсфери буде взаємодіяти з додатком «Дія».

Загалом, передбачають, що ЄІССС складатиметься з таких блоків:

  1. Єдиний соціальний реєстр — дані про всіх одержувачів будь-яких видів соціальної підтримки.
  2. Єдиний соціальний процесинг, що передбачає централізоване здійснення всіх операцій і оброблення всіх документів, пов’язаних із наданням будь-яких видів соціальної підтримки.
  3. Соціальне казначейство, за допомогою якого централізовано здійснюватимуться всі фінансові операції, пов’язані з наданням будь-яких видів соціальної підтримки.
  4. Електронний бюджет соціальної сфери — це планування, здійснення, аналіз і контроль усіх соціальних видатків держави.
  5. Єдиний електронний архів соціальної сфери, що міститиме в електронному вигляді всю документацію, пов’язану з наданням будь-яких видів соціальної підтримки.

Цікаво, що створення ЄІССС відбуватиметься на базі Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду (РЗО).

Переваги створення ЄІССС на базі РЗО

  1. Реєстр застрахованих осіб містить інформацію про все доросле населення, його трудову діяльність і соціальні права.
  2. У РЗО функціонують прикладні системи, які, зокрема:
  • забезпечують призначення, перерахунок і здійснення соціальних виплат, розгляд пов’язаних із цим звернень (підсистеми «ППВП»);
  • автоматизують і централізують процес розподілу соціальних видатків (підсистеми «Електронний бюджет»);
  • забезпечують оцифрування паперових документів (підсистеми «Ретроконверсія»);
  • забезпечують надання електронних послуг (Портал, Mob, API).
  1. РЗО взаємодіє з 12 іншими державними реєстрами.
  2. РЗО має потужну технічну інфраструктуру (зокрема основний і резервний центри обробки даних) і комплексну систему захисту інформації, насамперед персональних даних.
  3. На базі РЗО запроваджено такі сервіси:
  • електронна трудова книжка,
  • пенсійний калькулятор,
  • автоматична пенсія та ін.